Національний банк України продовжить вивчати можливість випуску власної цифрової валюти – е-гривні, ґрунтуючись на результатах проведеного пілотного проекту, що оприлюднені Національним банком у аналітичній записці за підсумками пілотного проекту.
Зокрема в межах цього проекту Національний банк проаналізував міжнародний досвід, дослідив правові аспекти, макроекономічний ефект і опрацьовував оптимальні варіанти бізнес-моделі обігу е-гривні.
Загалом можливість випуску власних цифрових валют та варіанти їхнього використання останнім часом досліджують багато центральних банків світу (Швеції, Канади, Китаю, Сінгапуру, Англії, Норвегії тощо). Форми і технології цифрових валют центробанків різняться залежно від конкретних потреб, але у будь-якому разі цифрова валюта розглядається як нова, еволюційна форма грошей центрального банку.
Паралельно з теоретичним вивченням проект Національного банку включав і практичну частину. У межах випробовування технології блокчейн-платформи в обіг було випущено обмежений обсяг е-гривні, операції з використанням якої тестувалися робочими групами за участі Національного банку, компаній-волонтерів, а також Світового банку, експерти якого надавали Національному банку консультації у межах технічної допомоги.
У результаті Національний банк отримав корисні висновки щодо випуску власної цифрової валюти, ключові з яких такі:
- Е-гривня може розглядатися як альтернатива наявним засобам та інструментам роздрібних платежів – готівці, платіжним дорученням, платіжним карткам та електронним грошам;
- З огляду на те, що Пілотний проект мав обмежений перелік операцій та коло користувачів, а також невелику кількість та обсяги здійснених транзакцій, він не дав можливості у повному обсязі оцінити привабливість та потенційний рівень замученості населення України до такого інструменту. Тому важко прогнозувати, яка кількість громадян України стане користувачами е-гривні у разі ухвалення рішення про її впровадження в національному масштабі;
- Е-гривня може бути розглянута як так звана disruptivetechnology, оскільки потенційно може суттєво змінити екосистему платіжного ринку України та перерозподілити наявні ролі учасників ринку;
- Впровадження е-гривні на платіжному ринку України має також враховувати можливість впровадження інших інноваційних платіжних інструментів, зокрема “миттєвих” платежів та нових інструментів у рамках концепції Open Banking;
- Впровадження е-гривні неможливе без значних інвестицій та часу на модернізацію платіжної інфраструктури та популяризацію е-гривні як нового інструменту для населення з урахуванням вже існуючих звичок споживачів;
- Впровадження е-гривні можливе за однією з двох альтернативних моделей взаємодії учасників: централізованою або децентралізованою. Централізована модель передбачає, що Національний банк є одноосібним емітентом е-гривні, а комерційні учасники ринку виконують сервісні (агентські) функції. У разі ж децентралізованої моделі банкам і небанківським фінансовим установам надавалося б право випуску е-гривні під контролем Національного банку. Водночас варто зазначити, що е-гривня, випущена комерційними учасниками ринку, вже не буде підпадати під визначення цифрової валюти центробанку, а буде за своїми властивостями схожа на електронні гроші;
- Технологія розподілених реєстрів (DLT, блокчейн) може використовуватися як платформа для випуску та обігу е-гривні. Проте основні переваги цієї технології лишатимуться не задіяними у разі застосування централізованої моделі випуску е-гривні.
