01 листопада 2019 року Верховна Рада підтримала у першому читанні і за основу проект Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», спрямованого на комплексне удосконалення національного законодавства у сфері фінансового моніторингу.
Законопроект підтримали основу 278 голосами з урахуванням пропозицій комітету.
Нагадуємо, що цей законопроект адаптує українське законодавство з питань запобігання і протидії відмиванню доходів до норм четвертої Директиви ЄС 2015/849 та Регламенту ЄС 2015/847, стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF).
Фахівці Мінфіну працювали над проектом закону спільно з Держфінмоніторингом, НБУ та міжнародними експертами проекту USAID «Трансформація фінансового сектору в Україні». Прийняття законопроекту дозволить виконати одну з ключових умов для надання Європейським Союзом другого транша макрофінансової допомоги розміром 500 млн євро в жовтні 2019 року.
Проект закону деталізує механізм замороження активів та зупинення фінансових операцій, посилює вимоги до розкриття кінцевих бенефіціарних власників компаній, а також робить більш справедливими санкції за порушення цих вимог. На думку авторів проекту, значення має масштабність порушення, а не розмір статутного капіталу порушника, тому максимальний штраф складатиме 10 млн неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (це 170 млн. грн.), а не 1% суми зареєстрованого статутного капіталу, як було раніше.
Крім того, проект вводить штрафи:
- За порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов’язаних з ними, складе до 20 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а це 340 тис.грн.;
- За порушення вимог щодо здійснення переказів — у розмірі до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а це 170 тис.грн.;
- За порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції — у розмірі до 50 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а це 850 тис.грн.;
- За порушення порядку створення (ведення) та зберігання документів (у тому числі електронних), записів, даних, інформації, в тому числі, у разі їх втрати, або знищення — у розмірі до 20 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а це 340 тис.грн.;
- Невиконання вимог про усунення виявлених порушень та/або вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, а також невжиття, за результатами перевірки, заходів з усунення виявлених недоліків щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу — у розмірі до 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а це 1 700 тис.грн.
Також проект закону вводить обов’язок для платіжних систем:
- Супроводжувати грошові перекази інформацією про платника та одержувача переказу;
- Забезпечувати наявність та повноту інформації про платника та одержувача платежу;
- Встановлювати запобіжні заходи, спрямовані на протидію маніпуляціям з грошима, одержаними від злочинів пов’язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму.
Проект закону, зокрема, пропонує спростити процедури звітування про фінансові операції для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (банків, страховиків, кредитних спілок, ломбардів, бірж, платіжних організацій та інших фінансових установ). Наприклад, розмір суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, збільшується зі 150 до 400 тис. грн, а кількість ознак таких операцій зменшується з 17 до 4.
Ініціатива також передбачає застосування ризик-орієнтованого підходу при проведенні належної перевірки клієнтів, перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) та автоматизацію процесу надання інформації, а також збільшує термін для інформування спеціального уповноваженого органу про порогові операції з 3 до 5 робочих днів.
