ВРУ ухвалила у другому читанні та в цілому законопроекту №2179 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Рішення про його ухвалення підтримали 246 народних депутатів України.
Зокрема, законопроект передбачає:
- Запровадження ризик – орієнтованого підходу у всіх процесах суб’єктів первинного фінансового моніторингу (банки, інші фінансові установи, поштові оператори, нотаріуси, аудитори, адвокати та інші визначені суб’єкти).
- Зосередження уваги учасників системи фінансового моніторингу (СПФМ та державних регуляторів) на найвищих ризиках та загрозах.
- Запровадження загальноприйнятої міжнародної термінології у сфері національного законодавства.
- Зменшення з 17 до 4 порогових операцій у переліку, обов`язкових для звітування, що дозволить максимально автоматизувати процеси. Мова йде про такі операції: операції політичних діячів, перекази за кордон, операції з готівкою, операції, де учасник/банк із країни, що не виконує рекомендації FATF.
- Збільшення порогової суми фінансових операцій, про які суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані повідомляти Держфінмоніторинг, а саме залишається обов’язок повідомляти про фінансові операції на суму більше 400 тис. грн. (зараз 150 тис. грн.).
- Перехід до кейсового звітування про підозрілі операції своїх клієнтів.
- Удосконалення процедури розкриття кінцевих бенефіціарних власників.
- Запровадження справедливої системи покарань за порушення законодавства у сфері фінмоніторингу.
Унормування питань фінмоніторингу є частиною міжнародних зобов’язань України, визначених Угодою про асоціацію з ЄС, а також ратифікованим у листопаді минулого року Меморандумом про взаєморозуміння між Україною та ЄС.
Проте, не зважаючи на деякі позитивні ініціативи в даному законопроекті, на думку деяких аналітиків, він містить перелік достатньо загрозливих та суперечливих статей.
Зокрема, це стосується:
1) Використання суб’єктивних оціночних понять: «ефективний консолідований нагляд», «ефективне управління ризиками», «забезпечувати …належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, яка належним чином надасть можливість», «належна система управління ризиками», «достатні заходи», «поглиблений моніторинг», «зобов’язаний, наскільки це можливо», «здійснити негайно»;
2) Застосування термінів, зміст яких не визначений взагалі або допускає різні тлумачення, а також термінів із некоректним вживанням ознак («активи, які отримані від таких активів», «банк-оболонка – це установа-нерезидент (банк, інша фінансова установа, установа, що здійснює діяльність, подібну до діяльності фінансових установ)», «регульована фінансова група», «траст або інше подібне правове утворення», «джерело коштів, пов’язаних з фінансовою(ми) операцією(ми) – відомості про походження коштів…, які дають розуміння про джерела їх походження», «ланцюг контролю/володіння», «отримання структури власності», «належним чином оформлене повідомлення – оформлене та подане … повідомлення», «ненульові коди помилок», «наперед оплачена картка багатоцільового використання».
Вимоги щодо інформації, якою має супроводжуватися переказ, викладені у статті 14 Закону, сформульовані таким чином, що не можуть бути застосовані до переказу віртуальних активів, які за визначенням не підпадають під категорію «кошти» («активи – кошти, у тому числі електронні гроші…», «віртуальний актив – цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати, і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей»); отже, створюється «правова прогалина» відносно інформації, якою має супроводжуватися переказ віртуальних активів.
Крім того, визначення сфери застосування Закону, наведене у статті 2, не враховує особливостей правового статусу таких суб’єктів державного фінансового моніторингу, як Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, які не є органами державної влади.
І це при тому, що за невиконання вимог даного законопроекту вводяться неймовірних розмірів штрафів при повній невизначеності за які дії вони можуть застосовуватись.
Законопроект встановлює, що суб’єкти державного фінансового моніторингу зможуть накласти штраф, наприклад:
- до 12 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в 2019 р.- 204 тис.грн.) – за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки щодо належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб.
- 20 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 тис.грн.) – за порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операцій.
- до 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 тис.грн.) – за невиконання вимог про усунення виявлених порушень та/або вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, а також невжиття, за результатами перевірки, заходів з усунення виявлених недоліків щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу.
- до 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7 950 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (135,2 млн.грн.) – за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу.
При цьому, розрахунок суми штрафу у разі вчинення двох і більше видів порушень здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожний вид порушення.
Цей Закон набирає чинності через чотири місяці з дня його опублікування.
