За результатами аналізу діяльності небанківських фінансових установ у сфері кредитування за 2018 рік, спостерігається значне зростання об’єму надання фінансових кредитів за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем у мережі Інтернет (далі – ІТС).
З огляду на те, що більшість небанківських фінансових установ орієнтовані на дистанційне надання фінансових кредитів за допомогою ІТС, Нацкомфінпослуг надало роз’яснення особливості порядку укладання електронних договорів, визначених Законом України «Про електронну комерцію» (далі – Закон).
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною (ч. 3 ст.11 Закон).
Порядок укладення електронного договору про надання позики на умовах фінансового кредиту в ІТС небанківської фінансової установи відбувається за такими етапами:
I етап
клієнт (споживач) ідентифікувався в ІТС (ч. 8 ст.11 Закону). Ідентифікація особи за допомогою електронного підпису, визначеного, має здійснюватися під час кожного входу в ІТС суб’єкта електронної комерції;
II етап
клієнт (споживач) в ІТС надає всю необхідну інформацію для формування фінансовою установою належної пропозиції клієнту (споживачу), при цьому ІТС має передбачати технічну можливість клієнта (споживача) змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття ним пропозиції (абз. 3 ч. 8 ст. 11 Закону);
III етап
фінансовою установою направляється (розміщується) клієнту (споживачу) в ІТС індивідуальна оферта (з відповідними активними посиланнями на інші частини оферти, у разі їх наявності), яка має містити істотні умови кредитного договору, визначені у ЦКУ, Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Законі України «Про споживче кредитування» (за умови поширення);
IV етап
акцептування клієнтом оферти шляхом надсилання електронного повідомлення або заповненням формуляра заяви (форми), які повинні містити істотні умови кредитного договору, про прийняття такої пропозиції. Зазначене електронне повідомлення та заява (формуляр) підписуються електронним підписом одноразовим ідентифікатором (п. 6 ч.1 ст. 3 Закону). Одноразовий ідентифікатор направляється споживачу засобами зв’язку, зазначеними під час реєстрації та може використовуватися тільки один раз;
V етап
після акцептування клієнтом (споживачем) оферти, він повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа. Документ повинен містити обов’язкові відомості відповідно до ч.11 статті 11 Закону, рекомендується також зазначати умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів (за необхідності).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону).
Належним доказом підтвердження укладення фінансовою установою зі споживачем електронного договору може бути посвідчена керівником фінансової установи роздруківка інформації з електронного файлу, що визначає послідовні дії учасників електронної комерції в ІТС (Log file), якою зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів.
