НАШІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ПЛАТІЖНІ ПОСЛУГИ ВИПЕРЕДЖАЮТЬ НА РОКИ І ПОЛЬЩУ, І НІМЕЧЧИНУ.

Експерт Українсько-Ізраїльського Інноваційного Саміту — UIIS2022.Warsaw — Президент Української асоціації платіжних систем (УАПС) Галина Хейло — про ізраїльський досвід для України, стан платіжних сервісів та перспективи українських розробок у Європі.

Про стан сфери платіжних сервісів під час війни

— Війна показала, що платіжні послуги в Україні дуже круті. І ми це все бачимо. Якби щось було не так, ми одразу відчули б це на собі. Якби ми не змогли провести якісь платежі, то я навіть не можу уявити, який колапс міг би статися. Але всі системи та послуги працюють, незважаючи на війну. Більше того, все рухається вперед.

Якщо пам’ятаєте, на початку війни всі люди кинулися знімати готівку, і тут виникло багато проблем. Утворилися черги до банкоматів, які треба поповнювати. Для цього потрібні інкасатори. Але багато хто пішов на фронт, а інкасаторські машини віддали ЗСУ та теробороні. Проте всі швидко зорієнтувалися, включаючи Нацбанк, — домовилися з мережами рітейлу, великими супермаркетами, поштою, яким теж треба було інкасувати гроші. Поєднали ці дві проблеми, і люди почали отримувати готівку на касах у супермаркеті. Досить швидко все нормалізувалося. А зараз уже можна зустріти й інкасаторів – дівчат.

Тепер виникли проблеми зі світлом, пропадає зв’язок через інтернет. Але з’явилася нова можливість розрахунку через телефон. Тобто платіжні послуги знову адаптувалися. І це є предметом гордості. Така швидка адаптація говорить про те, що все всередині готове, щоб не просто протистояти труднощам, а й рухатися вперед.

Про проблеми українських платіжних сервісів

— У нашій асоціації переважно фінансові компанії, які надають платіжні послуги. Ці компанії після спліту перейшли під юрисдикцію Національного банку України. Відповідно, у всіх однакові питання, пов’язані з нормативною базою Нацбанку.

Наприклад, ще влітку минулого року у нас був ухвалений закон про платіжні сервіси, який набув чинності у серпні 2022 року. Ми брали участь у створенні цього закону, і це було дуже радісно та своєчасно, бо стара редакція нескінченно застаріла. Ми з неї виросли. Але з’явилося багато підзаконних актів, які визначають необхідність переліцензування ринку небанківських послуг, отримання нових ліцензій здійснення платіжних послуг. Тим компаніям, які існують нещодавно, простіше. Але у тих, хто працює давно, виникло багато проблем. Треба шукати або створювати документи, які раніше не були потрібні, у деяких документів минув термін давності. А в умовах, коли йде війна, не вистачає співробітників, постійні перебої зі світлом — це дуже складно з огляду на жорсткі терміни, в які це має бути зроблено.

Галина Хейло

Чому повчитися в Ізраїлю

— Україна та Ізраїль — це два різні світи, в яких різні проблеми. Наприклад, мене цікавило питання — чому за таких розвинених технологій у самому Ізраїлі досі така бюрократія. На це запитання я отримала відповідь на саміті. Стало зрозуміло, що й технології націлені, переважно, на зовнішній ринок, а чи не на внутрішній.

Щодо існування в умовах постійної терористичної загрози, систем ППО, закритого неба, ідеології — тут є чому повчитися в Ізраїлю. Багато хто на саміті UIIS2022 згадував Голду Меїр та її ідеї — у цьому плані вони мають досвід, який можна і потрібно запозичити. Але щодо технологій платіжних систем — тут уже ми можемо багато чого передати Ізраїлю. А також Європу ми можемо навчити. Я вважаю, що в Україні найкращі айтішники, а в Ізраїлі технології. Їхнє об’єднання у спільні проекти могло б дати космічний результат. Ми поки що у пошуку ідеї, але вже є думки в цьому напрямі.

Про українських айтішників та ринок праці в IT

— Український ринок праці в ІТ, безумовно, трансформується зараз. Зрозуміло – світло, інтернет – це необхідність для роботи, їхня відсутність значно знижує продуктивність. Крім того, багато айтішників пішли на фронт. При цьому в Україні існує заборона на виїзд чоловіків, а айтішники переважно чоловіки. Тому я вважаю, що проблема зі спеціалістами в IT є, але в основному через війну, а не через їхню релокацію.

Що стосується тих, хто все ж таки виїхав, я бачу, що, наприклад, у Польщі вже створюються IT-ком’юніті. Але вони поки що нечисленні — фахівці дуже різні, і зібрати їх разом буде складно.

UIIS2022.Warsaw

Про рівень українських платіжних сервісів

— Польський ринок платіжних систем не так швидко розвивається, як український, він набагато консервативніший. Наші технології та платіжні послуги випереджають на роки і Польщу, і Німеччину. У Європі немає навіть переказів із картки на картку, тільки на рахунок, при цьому банки не працюють у вихідні дні. Тобто, наші технології їм об’єктивно потрібні, це дуже зручно. Але чи готові вони впроваджувати їх — питання.

Нам є чому повчитися у них. Можливо, в частині нормативної бази та дотримання комплаєнс процедур, у фінансовому моніторингу ми могли б щось перейняти. Але щодо платіжних сервісів — глибини та якості послуги, прогресу — однозначно запозичувати треба їм. До речі, в Ізраїлі, за словами учасників UIIS2022, схожа ситуація.

Навіть до війни я багато часу приділяла тому, що представляла Українську асоціацію платіжних систем за кордоном. Нині це в рази важливіше. Я прихильник того, щоб йти на міжнародний ринок, презентувати себе і цінність, яку ми можемо дати, а дати ми можемо багато.