Світ стрімко змінюється, фінансові і платіжні послуги діджиталізуються. Цифрові валюти скоро можуть стати «новою реальністю». У цьому контексті багато центробанків досліджують таку можливість.
Так, 21.02.2020 року Національний банк України провів міжнародну конференцію з цифрових валют #CBDCinUA2020, на якій була присутня Президент Асоціації Мурашко Антоніна.
Вона стала майданчиком для обміну знаннями та досвідом між представниками центральних банків, спеціалістами і дослідниками з усього світу, учасниками українського платіжного ринку.
Сьогодні 80% центробанків у світі в тому чи тому вигляді працюють над цифровою валютою, за даними Банку міжнародних розрахунків. Половина з них вже перейшла від досліджень до практичних експериментів. Серед цих прогресивних центробанків – і Національний банк України.
«Насправді у 2020 році уже не стоїть питання про те, бути цифровій валюті чи ні. Це – вже даність. Питання лише в тому, хто, як і коли буде її створювати, – наголосив Голова Національного банку Яків Смолій, відкриваючи міжнародну конференцію «Цифрові валюти центральних банків: нові можливості для платежів».
Яків Смолій зауважив, що поява грошей не лише у паперовій, а й у цифровій формі є природнім кроком еволюції грошей у сучасному світі. Використання готівки в багатьох країнах, у тому числі і в Україні, скорочується. Дякуючи фінтеху з’являється все більше способів здійснення електронних платежів без використання платіжних карток і банківських послуг. Та й друга хвиля створення криптоактивів – цього разу стейблкоінів – приватними гравцями не дає державним регуляторам перепочити.
Український центробанк почав вивчати можливість випуску власної цифрової валюти – е-гривні – з 2016 року. Бачення НБУ полягає у тому, що е-гривня – це звичайна (фіатна) валюта в електронному вигляді, що має обмінюватись на готівкові або безготівкові кошти у співвідношенні 1:1.
Тож у 2018 році був реалізований «пілотний» проект, що включав і практичну частину. Тобто відбулося тестування інноваційного платіжного рішення, створеного командою фахівців Національного банку України та волонтерів із ІТ-сфери, що базувалося на технології розподілених регістрів (блокчейн) та платіжній інфраструктурі НПС «ПРОСТІР».
У обіг було випущено обмежений обсяг е-гривні – трохи більше 5 тисяч гривень. Вся емісія е-гривні увійшла до грошового агрегату М0, тобто до готівки в обігу поза банками.
Робочі групи тестували різні операції з е-гривнею, наприклад, були доступні такі можливості:
- створення електронного гаманця у веб-браузері;
- встановлення мобільного додатка для Android або iOS;
- поповнення електронного гаманця е-гривнею за допомогою картки НПС “Простір”;
- переказ е-гривні на інший електронний гаманець (P2P);
- поповнення балансу мобільного телефону;
- благодійний внесок е-гривнею;
- погашення е-гривні на безготівкову картку PROSTIR.
За час «пілоту» Національний банк вивчав також різні аспекти запуску та роботи цифрової валюти центробанку:
- тестувалася технологія для випуску і обігу е-гривні, зокрема ефективність роботи розподілених реєстрів як бази для її випуску та обігу ;
- була створена тимчасова методологічна база для е-гривні, яка включала тимчасові правила і тимчасовий регламент;
- розробили тимчасову бухгалтерську модель функціонування цифрової валюти;
- досліджувався і правові аспекти випуску та обігу е-гривні, і можливий вплив її на макроекономічну стабільність.
«На нашу думку, е-гривня може бути цікавою, у першу чергу, звичайному користувачу, адже по суті вона є цифровим аналогом готівки, – зауважила Ольга Василєва, заступник директора департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ. – Якщо у майбутньому клієнт відчує переваги цифрової валюти, а це в першу чергу швидкість та низька вартість платежу, він і надалі користуватиметься саме таким інструментом. Водночас попит на цифрову валюту буде стимулювати поширення операцій з нею, а учасників ринку – розвивати інфраструктуру».
