Як ШІ та Open Banking вплинули на розвиток фінтеху в Україні — аналітика

Відкритий банкінг — це рушій технологічного прогресу в сфері фінансових послуг. Співпраця компаній в цій сфері вже приносить свої плоди, серед яких і масове запровадження штучного інтелекту. Він не лише оптимізує роботу з величезною кількістю даних, але й покращує користувацький досвід

Платіжна директива PSD2 в Європі з’явилась у 2015 році, і повністю набула чинності в 2019 р. Вона зобов’язала банки надавати дані про клієнтів (за їх згодою) стороннім постачальникам послуг, серед яких і фінтех-компанії. Останнім, до слова, для повноцінної діяльності необхідно оперувати повноцінним спектром інформації про своїх користувачів, щоб мати змогу якісно їх обслуговувати.

Так концепція Open Banking і зародилась, швидко поширившись в країнах ЄС та США. В Україні вона також приживається. У 2021 році було ухвалено Закон «Про платіжні послуги», в якому передбачені засади для запровадження відкритого банкінгу. Паралельно це рішення заклало фундамент для інтеграції українського платіжного ринку з європейським, а разом з цим відкрило нові горизонти для розвитку.

Щоб належним чином співпрацювати з фінтех-компаніями, банки відкривають API-інтерфейси. Сам процес взаємодії було названо Banking-as-a-Service (BaaS).

Тісна співпраця з банками для фінтеху (зокрема й українського) стала немов трампліном на шляху до розвитку. Користувачі хочуть, щоб їх додатки були оптимізованими та включали багато послуг, щоб їх платежі здійснювались миттєво, з’являлось все більше інструментів управління фінансами. Цьому попиту, як не диво, сприяли і глобальні перипетії, зокрема, пандемія, потужна інфляція та війна.

За результатами дослідження, проведеного Verified Market Research, оцінка глобального ринку ПЗ для особистих фінансів може сягнути понад $1,42 млрд до 2026 року.

Тож сьогодні нескладно розгледіти яскраві перспективи розвитку фінтех-компаній. Використовуючи технології API та оперуючи фінансовими даними споживачів, вони можуть розробити безліч корисних продуктів, які дозволять власникам банківських рахунків відстежувати власні грошові потоки, нарощувати капітал, планувати витрати та заощаджувати гроші.

При цьому, за словами Юрія Лучанінова, лідера групи JavaScript компанії MobiDev, найкращий спосіб зробити застосунок для управління грошима максимально ефективним для користувачів і, отже, успішнішим на ринку, — надати йому можливості штучного інтелекту.

Залучення штучного інтелекту до створення та надання фінансових послуг — далеко не нова тенденція, зокрема й в Україні. За даними Української асоціації фінтех та інноваційних компаній (УАФІК) українські фінтех-бренди використовують AI, серед іншого, для створення продуктів з онлайн-кредитування та порівняння фінансових інструментів. Особливої популярності набули і чат-боти на базі ШІ.

Штучний інтелект незамінний, коли йдеться про збір та обробку великої кількості даних, оцінювання ризиків, оптимізацію процесів. У випадку фінтех-компаній, це значно спрощує відстеження економічного стану клієнтів, аналіз інформації про їхні інвестиції, кредити та рахунки.

У цілому, УАФІК прогнозує подальший стрімкий розвиток цього напрямку, зростання кількості та поліпшення якості інструментів, в основі яких лежить AI.

Попри це, деякі потужні банки залишаються обережними та прискіпливо відфільтровують інноваційні розробки, такі як ChatGPT.

За прогнозом Mordor Intelligence, оцінка глобального штучного інтелекту на ринку фінансових технологій може зрости до $26,67 млрд у 2026 р.

Отже, застосування AI — це ще один топ-тренд у сфері фінтеху, який прижився і в Україні. Він безпосередньо впливає на розвиток галузі і, як зазначають різні експерти, продовжить це робити найближчими роками.

ШІ здатен бачити закономірності, які не може відслідкувати людина. Він може бути надійним консультантом (навіть у питаннях інвестування). Сьогодні штучний інтелект для фінтеху — запорука отримання лояльності та довіри з боку споживачів. Зі свого боку, це дозоляє залучати більше фінансування, отримувати вищі прибутки, швидше розвиватись та створювати нові яскраві продукти.

Приклади успішних фінтех-застосунків з ШІ:

• Emma (розроблений у Великобританії, функціонує також в США та Канадаі). Допомагає користувачам відстежувати, інвестувати, надсилати та заощаджувати кошти;
• Olivia.ai (розробка фахівців з Кремнієвої долини). Це фінансовий помічник, який працює в США та Бразилії. Він аналізує фінансову поведінку користувачів та створює персоналізовані фінансові стратегії;
• Plum (створений британцями, функціонує також в Європі). Цей чат-бот перетворився в передовий інструмент для управління фінансами. Він допомагає користувачам інвестувати, заощаджувати та раціонально формувати бюджет;
• Cleo (американська розробка, яка стала популярна в усьому світі). Фінансовий помічник дозволяє користувачам управляти фінансами, пропонуючи статистичні звіти щомісячних витрат.

Серед найпопулярніших українських застосунків, що використовують машинне навчання та штучний інтелект, — Приват24. Це мультифункціональний інструмент, який дозволяє контролювати власні витрати, здійснювати платежі, планувати їх, тощо.

Інший приклад — RichMe. Це бот-консультант, який використовується як віртуальний фінансовий радник. Він може допомогти з інвестиційними питаннями, створити план-схему щомісячних платежів і навіть нагадувати про них.

Український фінтех-ринок лише формується, але подає величезні надії. Очікується, що після повноцінної інтеграції з європейським ринком він розкриється у всій своїй красі.

Раніше ми писали: як українські фінансові компанії визначають надійність клієнтів, і які технології допоможуть покращити результат (скоринг майбутнього).