Статус криптовалют в Україні: головне зі спільної заяви регуляторів

Загальне визначення регуляторів

Сьогодні Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг опублікували спільну заяву щодо правого статусу криптовалют в Україні. Відповідний тепкст був опублікований на сайті НБУ. За словами регуляторів, «правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом».

Що варто знати про криплювалюти?

Наразі існує близко 1000 видів криптовалют, серед яких найбільшого поширення набули такі як Bitcoin, BitcoinСash, Ethereum, Litecoin та інші. Їх популярність зростає на фоні відсутності єдиного поняття «криптовалюта» (з англ «cryptocurrency»). Також вживаними є терміни «віртуальна валюта» («virtual currency») та «цифрова валюта» («digital currency») Вони варіюються від ототожнення з поняттями «товар», «платіжний засіб», «розрахункова одиниця» до понять «нематеріальний цифровий актив», «інвестиційний актив», «фінансовий актив», «окремий вид цінних паперів» тощо.

Правовий статус криптовалют в Україні

Згідно чинного законодавства України (Цивільний кодекс України, Закон України «Про Національний банк України», Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Закон України «Про інформацію» та інші) поняття «криптовалюта» та регулювання операцій з нею НЕ МОЖЕ бути врегульоване в рамках:

1. Обігу грошових коштів. Криптовалюта не має банкнот, монет, записів на рахунках у банках, а тому не може бути визнана грошима у трактуванні українського законодавства;

2. Валютного законодавства. Криптовалюти не мають прив’язки до грошової одиниці жодної з держав. Саме тому вона не може бути визнана валютою, законним платіжним засобом іноземної держави або валютною цінністю в трактуванні валютного законодавства;

3. Обігу електронних грошей та використання платіжних засобів. Криптовалюти не випускаються банком та не є грошовим зобов’язанням певної особи, вона не може бути визнана електронними грошима;

4. Цивільних правових відносин щодо регулювання діяльності із цінними паперами. Криптовалюта не має ознаки документа та емітента. У ній иідсутня установлена форма документа з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, не має визначення взаємовідносин емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та не передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливості передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам Саме тому криптовалюта не може бути цінним папером;

Також наголошуємо, що законодавче врегулювання в жодному разі не повинно стати на заваді використанню та розвитку сучасних ІТ-технологій у фінансовому секторі та не має спричинити відтік спеціалістів і капіталів або переведення бізнесу за межі України.

Позиція регуляторів щодо ризиків операцій з криптовалютами

Нацбанк, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг та пов’язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації у криптовалюти вважають, що операції з криптовалютами несуть  велику кількість ризиків, а саме:

1. Ви можете втратити кошти через крадіжку, наприклад у результаті кібератак на платформи обміну криптовалюти;

2. Ви не маєте гарантій щодо повернення інвестованих коштів у криптовалюти. Вони не гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки такі заощадження не вважаються банківськими депозитами;

3. Ви можете штати жертвою шахрайства. Заощадження у криптовалютах можуть бути використані для побудови фінансових пірамід короткого терміну дії. У разі такого кримінальне провадження не може бути застосоване через невизначений статус криптовалют, а тому державні установи із захисту прав споживачів в Україні не матимуть правових підстав для допомоги як інвесторам, так і користувачам;

Серед інших ризиків можна виділити:

• Складність використання звичайних методів оцінки ринкової вартості активів у криптовалютах;
• Великі цінові коливання криптовалют, що додає ризики через спекулятивність та неврегульованість рівнів комісійних винагород за здійснення операції у криптовалютах;
• Відсутність інфраструктури. Торговельно-сервісні мережі не визнають кріптовалюти на загальному рівні. Вони не є законним засобом платежу та не є валютою. Це означає, що торговельні підприємства не мають юридичного зобов’язання приймати криптовалюти як засоби платежу.

Висновок регуляторів

Тому постає питання – якою є офіційна позиція вітчизняних фінансових регуляторів? Якщо коротко – на даний момент її немає. Проте НБУ, НКЦПФР та інші структури продовжують вивчати кейси правового врегулювання в інших країнах і що кінцевою метою такої роботи «є захист прав споживачів, протидія відмиванню коштів та інших протиправних дій, ідентифікація суб’єктів операцій (фінансовий моніторинг), механізм оподаткування отриманих доходів, декларування тощо».

Така позиція зрозуміла – регулятори країн ЄС поки не виробили єдиний підхід до визначення правового статусу криптовалют та регулювання операцій з ними. Європейський центробанк також на квапиться висувати законодачвчі ініціативи та паралельно із власними дослідженнями уважно стежать за подальшим розвитком нових технологій і явищ для розробки найбільш ефективного підходу щодо регулювання операцій з криптовалютами.

Таким чином, незважаючи на існування в світі численних практик використання криптовалют у якості міри вартості, засобу обміну та накопичення, її складна правова природа не дозволяє ототожнити її з будь-яким із суміжних понять (грошові кошти, валюта, валютна цінність, законний платіжний засіб, електронні гроші, цінні папери, грошовий сурогат тощо).

Джерело: www.bank.gov.ua