Categories: Новини

Найбільші фінансові компанії України створили онлайн-петицію проти Закону про РРО

На сайті онлайн-звернень до Президента України з’явилася петиція з проханням ветувати Закон №1053-1, що стосується впровадження РРО (реєстраторів розрахункових операцій) та № 1073 — введення «кешбеку». Звернення опубліковане від імені Української Асоціації платіжних систем — профільного об’єднання найбільших фінансових компаній України. Петиція доступна за цим посиланням: https://petition.president.gov.ua/petition/74632.

У чому суть петиції?

У проханні ветувати два прийнятих Закони:

  • Закон №1053-1 про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».
  • Закон № 1073 від 29.08.2019 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».

Дані Закони складені без належної експертизи, в них не враховуються особливості українського ринку. Також вони відкривають можливість додаткового тиску і рейдерства, жертвою якого стане вітчизняний транзакційний бізнес.

Головні проблеми закону про РРО

Свій розгорнутий коментар з цього приводу давала глава ТОВ «ФК« Леогеймінг Пий» Альона Дегрік-Шевцова. Публікуємо головне з нього.

  1. У чинному законодавстві відсутні норми використання реєстраторів розрахункових операцій в банках.

При цьому як банки так і небанківські фінансові установи (НФУ), які здійснюють діяльність з прийому готівки для подальшого їх переказу, підзвітні та підконтрольні єдиному регулятору — Національному банку України. Фінкомпанії, як і банки, подають регулятору відповідну статистичну звітність, що містить перелік усіх операцій з переказу коштів, в тому числі, ініційованих за допомогою ПТКС.

  1. Жоден програмний РРО не запроваджено в промислову експлуатацію і не внесений до реєстру дозволених до використання.

Державна податкова служба ще не визначила техвимоги до форматів даних, в яких такий програмний РРО повинен передавати інформацію на сервер контролюючого органу.

  1. Неадекватні терміни впровадження

Терміни цього закону залишають для бізнесу дедлайн у 3 місяці на розробку і впровадження програмного РРО. Якщо навіть зараз бізнес згрупується і розробить якісь аналоги, відсутні гарантії того, що такі рішення будуть внесені до реєстру РРО в стислі терміни і їх можна буде використовувати.

Що далі?

З усією очевидністю, новий Закон абсолютно нелояльний і загрожує цілій галузі української економіки. Саме тому звернення підписали провідні фінансові компанії України і пропонують всім небайдужим громадянам підтримати петицію: https://petition.president.gov.ua/petition/74632.

admin

Share
Published by
admin

Recent Posts

«‎Тиск на бізнес під час війни – це постріл собі у ногу»‎: голова МПА Галина Хейло

До бізнесу потрібно ставитись не як до гусаків, яких треба общипувати, а як до курей,…

7 місяців ago

Поповнення карток готівкою через термінали з 1 серпня потребуватиме телефону – НБУ

З 1 серпня внесення готівки через термінали вимагатиме від платника ввести номер мобільного телефону. Такі…

1 рік ago

Президент Міжнародної Платіжної Асоціації долучилась до Україно-польського економічного форуму

Президент Асоціації GPA Галина Хейло була запрошена на зустріч українського та польського бізнесу, в якій…

1 рік ago

Польща продовжила дію валютної угоди із НБУ

Центральні банки України та Польщі ще на рік продовжили дію угоди про можливість валютної підтримки…

1 рік ago

В Україні легалізували розрахунки електронними грошима

З 1 квітня 2023 року набув чинності законопроєкт №4366, який передбачає легалізацію в Україні розрахунків…

1 рік ago

Власники Android-пристроїв під загрозою: вірус Nexus атакує програми для онлайн-банкінгу

Троян маскується під легальні сервіси та портали, що свідчить про високий рівень його небезпеки У…

1 рік ago